Стихи - Г. Гейне, А. Малышко      Музыка - Валерий Линник

1
Щоб квіти довідались пишні,
Як серце болить мені,
Заплакали б, невтішні,
Від болю мого, смутні.
 
(пр-в)
Та звідки їм знати все цЕ?
Одна лиш знає мій біль —
Та, що розбила серцЕ,
Розбила без зусиль.

2
Що серце у мене хворе,
Знали б в саду солов’ї,
Піснями печаль і горе
Вилікували б мої.

3
А знали б у високості
Зірки, що біль мене гне,
Вони б завітали в гості,
Розважили б мене.

----------------

Und wüßten's die Blumen, die kleinen
Heinrich Heine

Und wüssten’s die Blumen, die kleinen,
Wie tief verwundet mein Herz,
Sie würden mit mir weinen,
Zu heilen meinen Schmerz.

Und wüssten’s die Nachtigallen,
Wie ich so traurig und krank,
Sie liessen fröhlich erschallen
Erquickenden Gesang.

Und wüssten sie mein Wehe,
Die goldenen Sternelein,
Sie kämen aus ihrer Höhe,
Und sprächen Trost mir ein.

Sie alle können’s nicht wissen,
Nur eine kennt meinen Schmerz:
Sie hat ja selbst zerrissen,
Zerrissen mir das Herz.